середу, 5 жовтня 2016 р.

Гіпотеза: надлишки плутонію та радіоактивні відходи Росія хоронитиме в шахтах Донбасу



Таке припущення з'явилось у експертів різних країн після так званого "Плутонієвого ультиматуму" Володимира Путіна. Гіпотеза має право на життя. Адже якщо уважно вчитатися і проаналізувати сам "ультиматум" та причини його появи - вимальвується ось така уявна картина.

Нагадаємо! Угода про утилізацію збройового плутонію (СОУП) була підписано Росією і США 29 серпня 2000 року. Передбачалося, що учасники угоди займуться ліквідацією «розсекречених» залишків плутонію в обсязі 34 тонни «шляхом його використання в МОКС-паливі з подальшим опроміненням в енергетичних реакторах». Угода про утилізацію надлишкового збройового плутонію мала практично заробити в 2009 році, проте виникли розбіжності щодо обсягів і джерел фінансування загальмували процес. У 2010 році був підписаний додатковий документ, за яким утилізація повинна початися в 2018-му.

Отже! Росія, опинившись внаслідок санкцій в фінансово-економічній скруті не має змоги фінансувати побудову спеціальних реакторів-брідерів для деактивації плутонію. Ось це і стало головною причиною появи "Плутонієвого ультиматуму".

Таким чином Росія заявила, що вона знімає з себе зобов'язання і відповідальність щодо виконання Угоди про утилізацію збройового плутонію (СОУП). Разом з тим позбавлятись від надлишків плутонію та інших ядерних відходів потрібно. І для цього є дешевий спосіб - захоронення ядерних матеріалів в старих шахтах окупованого Донбасу. Як це свго часу робилося у США в штаті Невада.

Тоді американські екологи здійняли гучний скандал, який мав продовження аж до 2015 року. Після того, як окрім Невади захоронення ядерних відходів було знайдено ще й у штаті Кентуккі.

Звісно, щодо можливого захоронення російського плутонію та інших ядерних відходів на території окупованого Донбасу - це лише припущення. Але наша мета - прорахувати усі можливі ходи Кремля на майбутнє щодо України і, зокрема, Донбасу. Адже гібридна війна - це війна підла, підступна і тяжко передбачувана.

Ростислав Демчук,
Агентство Євро-Атлантичного співробітництва - АЕАС,
Брюссель

Немає коментарів:

Дописати коментар