субота, 5 березня 2016 р.

До свободи через смерть?


Не хочу згущувати фарби, хоча вже й так нікуди їх згущувати - вони надто загусті, аби їх розвіяти звиклими, високопарними словами, що Надія вмирає останньою. Однак не можу не поділитись роздумами про те, що російський режим цими днями може вдатися до чергового злочину і вивезти Надію Савчекнко з СІЗО, в якому вона зараз перебуває.     


Річ у тім, що протягом найближчих чотирьох діб Надія залишиться самотня між життям і смертю. Протягом цих чотирьох діб її не зможуть відвідати й підтримати ні рідні, ні друзі, ні адвокати і навіть лікарі, якщо стан здоров'я Надії раптово погіршиться - у Росії чотири дні вихідних на честь "жіночого свята" 8-го березня. Ізолятор зачинений на вхід і вихід.


Тому існує підозра, що у випадку різкого погіршення стану здоров'я Надію можуть таємно вивезти - гриф "особливо таємно". Тому з метою безпеки федеральні закони забороняють співробітникам Федеральної служби виконання покарань Росії повідомляти будь-кому про місце знаходження ув'язненого під час його етапування. Куди вивезти? А будь - куди... в клінку в Ростов і там насильно колоти їй глюкозу, вітаміни, мінерали...


На сухому голодуванні людина може протриматися максимум тиждень. Але не можна забувати, що мова йде вже не про здорову людину, а виснажену, вимучену Надію Савченко.


Тому, відлік пішов не на дні й не години, а на секунди! Проте довкола посольства Росії у Києві тихо й спокійно, немає обуреного народу, немає палаючих шин і "коктейлів Молотова", нікого не взято в заручники для негайного обміну на Надію.


А без надії сподівання марні! 


Ростислав Демчук

http://dipcourier.livejournal.com/508524.html

Немає коментарів:

Дописати коментар